1. Словник української мови Грінченка

чуття

Чуття, -тя

с. Чувство. Вх. Лем. 483. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці. Левиц. І. 235.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуття — Почуття, почування, мн. ір. сантименти; (підсвідоме) інстинкт, відчування, передчуття; (огиди) відчуття; (гумору) розуміння; (глибоке, до коханої) любов; ФР. душевність, сердечність, чуйність <н. з чуттям>, свідомість, пам'ять <н. упав без чуття>, єство <н. збагнула чуттям жінки>. Словник синонімів Караванського
  2. чуття — I відчуття, нюх (перен.), передчуття, почуття Фразеологічні синоніми: естетичне чуття; художнє чуття; чуття ліктя; шосте чуття II див. почуття Словник синонімів Вусика
  3. чуття — [чут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  4. чуття — ЧУТТЯ́, я́, с. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. Матвій Матвійович – хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Словник української мови у 20 томах
  5. чуття — чуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  6. чуття — -я, с. 1》 Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. || Інстинкт живих істот. || Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість. || Те саме, що відчуття 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чуття — чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  8. чуття — ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)... Словник синонімів української мови
  9. чуття — Чуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м; чуття́, чутті́в, чуття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. чуття — ЧУТТЯ́, я́, с. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (Вол. Словник української мови в 11 томах