чуття
чуття́
-я, с.
1》 Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення.
|| Інстинкт живих істот.
|| Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість.
|| Те саме, що відчуття 3).
Органи чуття — чутливі органи людини й тварин, які сприймають і аналізують подразнення, що надходять із зовнішнього і внутрішнього середовища.
Шосте чуття — особлива, надзвичайна здатність сприймати, вгадувати щось (як доповнення до п'яти чутливих органів людини і тварин).
2》 Психофізичне відчуття, якого зазнає людина.
|| Психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями.
|| Підсвідоме відчування, розуміння чого-небудь.
|| Передчуття чогось.
|| Усвідомлення, розуміння чого-небудь; відчуття (у 5 знач.).
|| Усвідомлення свого ставлення до інших, свого суспільного становища і т. ін.
|| Здатність відчувати, розуміти що-небудь, чутливість до чого-небудь.
Художнє чуття — здатність, уміння користуватися художніми засобами, образами при зображенні кого-, чого-небудь.
3》 Здатність переживати, палко відгукуватися на життєві події, душевно захоплюватися чим-небудь.
|| Душевність, сердечність, чуйність.
|| Хвилювання, душевне піднесення, порив.
З чуттям робити що — а) з душевним запалом, гаряче що-небудь робити; б) з силою, міцно, дужо.
4》 Глибоке відчуття потягу до кого-небудь, душевної прихильності; любов.
|| Своєрідне інстинктивне відчуття, відчування, властиве кому-небудь.
Значення в інших словниках
- чуття — Почуття, почування, мн. ір. сантименти; (підсвідоме) інстинкт, відчування, передчуття; (огиди) відчуття; (гумору) розуміння; (глибоке, до коханої) любов; ФР. душевність, сердечність, чуйність <н. з чуттям>, свідомість, пам'ять <н. упав без чуття>, єство <н. збагнула чуттям жінки>. Словник синонімів Караванського
- чуття — I відчуття, нюх (перен.), передчуття, почуття Фразеологічні синоніми: естетичне чуття; художнє чуття; чуття ліктя; шосте чуття II див. почуття Словник синонімів Вусика
- чуття — [чут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
- чуття — ЧУТТЯ́, я́, с. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. Матвій Матвійович – хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Словник української мови у 20 томах
- чуття — чуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чуття — чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
- чуття — ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)... Словник синонімів української мови
- чуття — Чуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м; чуття́, чутті́в, чуття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чуття — ЧУТТЯ́, я́, с. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (Вол. Словник української мови в 11 томах
- чуття — Чуття, -тя с. Чувство. Вх. Лем. 483. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці. Левиц. І. 235. Словник української мови Грінченка