шарудіти
Шарудіти, -джу, -диш
гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарудіти — (в соломі) шурхотіти, шерхотіти, шерхотати, шамотіти, шамтіти; (- листя) шелестіти; (рукою) шолопати; п! ШКРЯБАТИ. Словник синонімів Караванського
- шарудіти — див. звучати; скребти; шуміти Словник синонімів Вусика
- шарудіти — [шаруд’ітие] -уджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
- шарудіти — ШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., чим і без дод. 1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери... (С. Васильченко); Кипариси слухають... Словник української мови у 20 томах
- шарудіти — шаруді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шарудіти — -джу, -диш, недок., чим і без додатка. 1》 Видавати слабкий шерех, шелест. || безос. || Викликати слабкий шерех, шелест. 2》 розм. Шукати навпомацки, спричиняючи слабкий шерех, шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарудіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шарудіти — Шаруді́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шарудіти — ШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., чим і без додатка. 1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери… (Вас. Словник української мови в 11 томах