шарудіти

шаруді́ти

[шаруд’ітие]

-уджу, -диш, -диемо, -диете; нак.и, -д'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарудіти — (в соломі) шурхотіти, шерхотіти, шерхотати, шамотіти, шамтіти; (- листя) шелестіти; (рукою) шолопати; п! ШКРЯБАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шарудіти — див. звучати; скребти; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. шарудіти — ШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., чим і без дод. 1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери... (С. Васильченко); Кипариси слухають... Словник української мови у 20 томах
  4. шарудіти — шаруді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шарудіти — -джу, -диш, недок., чим і без додатка. 1》 Видавати слабкий шерех, шелест. || безос. || Викликати слабкий шерех, шелест. 2》 розм. Шукати навпомацки, спричиняючи слабкий шерех, шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шарудіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. шарудіти — Шаруді́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шарудіти — ШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., чим і без додатка. 1. Видавати слабкий шерех, шелест. У хаті стало тихо. Шаруділи тільки олівці та пера, та лупотіли папери… (Вас. Словник української мови в 11 томах
  9. шарудіти — Шарудіти, -джу, -диш гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640. Словник української мови Грінченка