шатро

Значення в інших словниках

1. шатро — Намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД. НЕБО, баня неба. Словник синонімів Караванського
2. шатро — [шатро] -ра, м. (y) -р'і, мн. шатра, шатеир два шатра Орфоепічний словник української мови
3. шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Т. Словник української мови у 20 томах
4. шатро — шатро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
5. шатро — -а, с. 1》 Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Циганське шатро. || чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. || перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шатро — КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю. Словник синонімів української мови
7. шатро — Шатро́, -тра́, -тру́, в -трі́; ша́тра, ша́тер, по ша́трах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
9. шатро — Те саме, що і намет. Архітектура і монументальне мистецтво