шатро

ШАТРО́, а́, с.

1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет.

Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Т. Шевченко);

З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (І. Муратов);

* У порівн. Нарвавши квіточок, сіла вона під розлогу яблуню, що, як шатро, розпустила навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Панас Мирний);

Мов шатра старовинні, Жовтіють копи в полі (М. Рильський);

// чого і без дод., перен. Накриття, утворене переплетенням гілля й листя дерев тощо.

Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим [могутнім] стовбуром, розкинувши чепурно проти стемнілого неба нерухоме шатро сонного листя, стояло, як і попереду, самотнє (Б. Грінченко);

І.. плесо і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом, – все принишкло, мовби заворожене, все причаїлось у якомусь чеканні (О. Гончар);

Виноград на деревах створює розкішне зелене шатро (з газ.);

// перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід.

Під синім, зоряним шатром неба було тихо та тепло... (М. Коцюбинський);

Чудесне зоряне небо розкинуло своє шатро над Парижем (Н. Рибак);

То літньої ночі було на Дніпрі... Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі І очі зоріли дівочі... (М. Вороний);

Чотири пальми наді мною, Над ними зоряне шатро (Л. Дмитерко).

2. Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня.

Водонапірна башта складається з верхнього дерев'яного шатра і металевої основи на чотирьох стояках і фундаменту (з наук. літ.);

// У старовинній архітектурі – покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у світських).

Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик із шатром на ньому (з наук. літ.).

3. У давній Русі – похідний військовий намет із тканини.

(1) Цига́нське шатро́ – легке переносне житло циган, споруджуване в формі конуса з тканини, шкур і т. ін.

Вона [князівна Богаза] перекинулась голубкою .. Сіла вона на дереві в лісі, щоб одпочити, коли дивиться – під деревом стоїть циганське шатро (І. Нечуй-Левицький).