1. Словник синонімів української мови

шатро

КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю. Збанацький); — І коли засяяв своїми маківками той храм, грізний цар покликав зодчих, і вони впали ниць (М. Рудь); Всіх закликаючи в свідки, вказував (реставратор) на центральне шатро (собору) — іржаве, з облізлою фарбою (О. Гончар).

НАМЕ́Т (тимчасове, звичайно літнє, приміщення з цупкої непромокальної тканини, рідше шкур, що напинається на каркас); ШАТРО́, КУ́ЩА заст. (намет із тканини, шкур, гілок — перев. щодо житла кочових народів, біженців тощо). Перед наметом догоряла ватра і козаки сиділи на землі (Д. Павличко); З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шатро — Намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД. НЕБО, баня неба. Словник синонімів Караванського
  2. шатро — [шатро] -ра, м. (y) -р'і, мн. шатра, шатеир два шатра Орфоепічний словник української мови
  3. шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. шатро — шатро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. шатро — -а, с. 1》 Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Циганське шатро. || чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. || перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шатро — Шатро́, -тра́, -тру́, в -трі́; ша́тра, ша́тер, по ша́трах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. шатро — Те саме, що і намет. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. шатро — Шатро́, -ра́ с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235. Словник української мови Грінченка