шатро
ШАТРО́, а́, с.
1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет.
Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Шевч., II, 1963, 315);
З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (Мур., Бук. повість, 1959, 68);
*У порівн. Нарвавши квіточок, сіла вона під розлогу яблуню, що, як шатро, розпустила навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю (Мирний, І, 1954, 252);
Мов шатра старовинні, Жовтіють копи в полі (Рильський, Зим. записи, 1964, 71);
// чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо.
Велике старезне дерево, чорніючи своїм могучим стовбуром, розкинувши чепурно проти стемнілого неба нерухоме шатро сонного листя, стояло, як і попереду, самотнє (Гр., II, 1963, 252);
І.. плесо і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом,— все принишкло, мовби заворожене, все причаїлось у якомусь чеканні (Гончар, II, 1959, 266);
Виноград на деревах створює розкішне зелене шатро (Веч. Київ, 12.VІІ 1968, 4);
// перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід.
Під синім, зоряним шатром неба було тихо та тепло… (Коцюб., І, 1955, 50);
Чудесне зоряне небо розкинуло своє шатро над Парижем (Рибак, Помилка.., 1956, 201);
То літньої ночі було на Дніпрі… Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі І очі зоріли дівочі… (Вороний, Вибр., 1959, 104);
Чотири пальми наді мною, Над ними зоряне шатро (Дмит., Вітчизна, 1948, 131).
◊ Стоя́ти (ста́ти) ша́трами (в ша́трах) — розташовуватися десь для проживання в такому житлі.
Розбійники вирубали там дерево та кущі й стали шатрами (Н.-Лев., III, 1956, 278);
Понад гаєм, над водою, Стелються тумани; Стоять в шатрах над річкою Волохи-цигани (Бор., Тв., 1957, 90).
2. Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня.
Водонапірна башта складається з верхнього дерев’яного шатра і металевої основи на чотирьох стояках і фундаменту (Колг. Укр., 2, 1957, 39);
// У старовинній архітектурі — покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у цивільних).
Для церковного зодчества України типовим перекриттям є восьмикутний барабан, так званий восьмерик з шатром на ньому (Дерев. зодч. Укр., 1949, 30).
Значення в інших словниках
- шатро — Намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД. НЕБО, баня неба. Словник синонімів Караванського
- шатро — [шатро] -ра, м. (y) -р'і, мн. шатра, шатеир два шатра Орфоепічний словник української мови
- шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Т. Словник української мови у 20 томах
- шатро — шатро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шатро — -а, с. 1》 Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Циганське шатро. || чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. || перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шатро — КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю. Словник синонімів української мови
- шатро — Шатро́, -тра́, -тру́, в -трі́; ша́тра, ша́тер, по ша́трах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шатро — Те саме, що і намет. Архітектура і монументальне мистецтво
- шатро — Шатро́, -ра́ с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235. Словник української мови Грінченка