шкіра

Значення в інших словниках

1. шкіра — шкіра і шкура У сучасній мові надають кожному з цих слів певного значення: шкіра – зовнішнє покриття тіла, а шкура – покриття з шерстю або вовною. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. шкіра — (тварини) шкура; (на чоботи) ремінь; (сиром'ятна) сириця, сирівець; (штучна) імітація, кн. шкіріміт; шкірка, шкірочка, д. скіра. Словник синонімів Караванського
3. шкіра — див. кора Словник синонімів Вусика
4. шкіра — [шк’іра] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
5. шкіра — ШКІ́РА, и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин. Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася – це були не руки, а обтягнені шкірою палички (А. Словник української мови у 20 томах
6. шкіра — шкі́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
7. шкіра — шкі́ра (скі́ра) 1. шкіра ◊ брання в шкіру биття (ст): У третій клясі забагато вже було міщанським синам братям С. того “брання в шкіру”, тому перед екзикуцією сказали вони п. професорові, що їм уже забагато тої забави, та відійшли зі школи. Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. шкіра — -и, ж. 1》 Зовнішній покрив тіла людини і тварин. 2》 Матеріал, одержаний шляхом хімічної й механічної обробки шкури убитої тварини. Шагренева шкіра — те, що має здатність поступово й невпинно скорочуватися, зменшуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
9. шкіра — Зовнішній покрив тіла хребетних, виконує захисну функцію, бере участь в обміні речовин у організмі, терморегуляції, потовиділенні, регуляції водного балансу, утворенні антитіл; містить аналізатори (дотику, тепла, холоду, болю)... Універсальний словник-енциклопедія
10. шкіра — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
11. шкіра — ШКІ́РА (зовнішній покрив тіла людини), ШКУ́РА розм. Спина в неї була спечена на сонці, шкіра злазила біленькими смужками (Є. Гуцало); На його пальцях, навіть на долонях, шкура так поморщилась і порепалась, ніби потріскалась на жару (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
12. шкіра — Шкі́ра, -ри (західне), звичайне літерат. шку́ра шку́ра, -ри і (західне) шкі́ра, -ри; шку́[і́]ри, шку[і]р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. шкіра — ШКІ́РА, и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин. Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206); Гнат чіпляє на руку нагая... Словник української мови в 11 томах