єднати

Єдна́ти, -на́ю, -єш

гл.

1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. К. ЧР. 299. І єднає людські князі з ізраїльським родом. К. Псал. 112.

2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Шевч. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? АД. II. 104. Ісус учеників єднає. Єв. І. IV. 1. Стала мати гадати та зятя єднати. Шевч. 268.

3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. Ном. № 7260. — за кого дочку. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала. Шевч. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єднати — (зводити все докупи) згуртовувати, з'єднувати, зближати, ріднити, (абстрактні поняття) сполучати. Словник синонімів Полюги
  2. єднати — Сполучати, злучати, з'єднувати, скріплювати; (землі) пов'язувати, зв'язувати, встановлювати зв'язок між; (людей) зближувати, ріднити, братати, згуртовувати, об’єднувати; (робітника) З. договорювати, наймати; (за кого) Б. З. заручати, зст. змовляти. Словник синонімів Караванського
  3. єднати — єдна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. єднати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 рідко. Скріплювати щось яким-небудь способом. 2》 Встановлювати сполучення, зв'язок із чим-небудь, між чим-небудь. || Встановлювати спілкування між ким-, чим-небудь за допомогою засобів зв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. єднати — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. єднати — ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. рідко. Скріплювати одно з другим яким-небудь способом. Єднати труби зварюванням. 2. Встановлювати сполучення, зв’язок з чим-небудь, між чим-небудь. Словник української мови в 11 томах