1. Великий тлумачний словник сучасної мови

єднати

єдна́ти

-аю, -аєш, недок., перех.

1》 рідко. Скріплювати щось яким-небудь способом.

2》 Встановлювати сполучення, зв'язок із чим-небудь, між чим-небудь.

|| Встановлювати спілкування між ким-, чим-небудь за допомогою засобів зв'язку.

3》 Створювати між ким-небудь близькі, дружні стосунки, тісний зв'язок; зближувати.

|| перен. Встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію між чим-небудь.

4》 Створювати єдність (у 1 знач.) між ким-небудь; згуртовувати.

5》 Збираючи докупи, створювати щось єдине ціле.

6》 заст. Домовлятися з ким-небудь про щось.

|| Вести розмови з ким-небудь про заміжжя дочки, внуки і т. ін.; заручати, змовляти.

7》 заст. Схиляти кого-небудь на свій бік; умовляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єднати — (зводити все докупи) згуртовувати, з'єднувати, зближати, ріднити, (абстрактні поняття) сполучати. Словник синонімів Полюги
  2. єднати — Сполучати, злучати, з'єднувати, скріплювати; (землі) пов'язувати, зв'язувати, встановлювати зв'язок між; (людей) зближувати, ріднити, братати, згуртовувати, об’єднувати; (робітника) З. договорювати, наймати; (за кого) Б. З. заручати, зст. змовляти. Словник синонімів Караванського
  3. єднати — єдна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. єднати — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. єднати — ЄДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. рідко. Скріплювати одно з другим яким-небудь способом. Єднати труби зварюванням. 2. Встановлювати сполучення, зв’язок з чим-небудь, між чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. єднати — Єдна́ти, -на́ю, -єш гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. К. ЧР. 299. І єднає людські князі з ізраїльським родом. К. Псал. 112. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Словник української мови Грінченка