1. Словник крилатих висловів

світоч

Переносне вживання слів "світоч", "світило" в значенні "велика, мудра людина" знаходимо ще в біблійній Книзі пророка Даніїла: "Розумні сяятимуть неначе світила на небі..., неначе зорі, во віки віків" (12, 3). "Світочами світу" називав Ісус своїх учнів (Матф., 5, 14).

Англійський поет Е. Арнолд свою поему про Будду назвав "Світило Азії, або велике зречення" ("Тhe light Аsіа, оr great renunciation", 1879).

Джерело: Словник крилатих висловів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світоч — сві́точ 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип сві́точ 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. світоч — Смолоскип, світич; (небесний) світило; (людства) зірка; (науки) апостол; (науковий центр) колиска, джерело; Д. лучина. Словник синонімів Караванського
  3. світоч — див. апостол Словник синонімів Вусика
  4. світоч — -а, ч. 1》 заст., поет. Велика свічка. || Смолоскип. || Свічник. || Світило. 2》 перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. 3》 перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. світоч — див. світильник Словник чужослів Павло Штепа
  6. світоч — СВІ́ТОЧ, а, ч. 1. заст., поет. Велика свічка; // Смолоскип. – Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч (Т. Шевченко); Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі та джури В коло з світочами йшли (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. світоч — СВІТИ́ЛО (сонце, місяць, планети, зірки), СВІ́ТОЧ заст. Із великих нагромаджень матерії згодом постали Небо, земля, і простори морів, і світила небесні — Сонце та місяць (М. Словник синонімів української мови
  8. світоч — СВІ́ТОЧ, а, ч. 1. заст., поет. Велика свічка; // Смолоскип. — Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч (Шевч., II, 1963, 421); Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі та джури В коло з світочами йшли (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах