світоч

Значення в інших словниках

1. світоч — сві́точ 1 іменник чоловічого роду велика свічка, смолоскип сві́точ 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
2. світоч — див. апостол Словник синонімів Вусика
3. світоч — Переносне вживання слів "світоч", "світило" в значенні "велика, мудра людина" знаходимо ще в біблійній Книзі пророка Даніїла: "Розумні сяятимуть неначе світила на небі..., неначе зорі, во віки віків" (12, 3). Словник крилатих висловів
4. світоч — -а, ч. 1》 заст., поет. Велика свічка. || Смолоскип. || Свічник. || Світило. 2》 перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. 3》 перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. світоч — див. світильник Словник чужослів Павло Штепа
6. світоч — СВІ́ТОЧ, а, ч. 1. заст., поет. Велика свічка; // Смолоскип. – Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч (Т. Шевченко); Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі та джури В коло з світочами йшли (Леся Українка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
7. світоч — СВІТИ́ЛО (сонце, місяць, планети, зірки), СВІ́ТОЧ заст. Із великих нагромаджень матерії згодом постали Небо, земля, і простори морів, і світила небесні — Сонце та місяць (М. Словник синонімів української мови
8. світоч — СВІ́ТОЧ, а, ч. 1. заст., поет. Велика свічка; // Смолоскип. — Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч (Шевч., II, 1963, 421); Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі та джури В коло з світочами йшли (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах