1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

вежа

вежа – башта – вишка

Читачеві часом важко зорієнтуватися, де саме ставити кожен з іменників. Якщо глибше проаналізувати випадки, коли трапляються ці слова, то можна зробити висновок: вежа і башта виступають у значенні “складова частина фортеці, палацу або окрема споруда”. Фортеця з вежами, башта замку. Слово башта вживають здебільшого як військовий термін. Це верхня обертова частина корпусу танка, бронеавтомобіля; споруда на кораблі, в якій містяться гармати або кулемети. “Капітан стояв, висунувшись по груди з башти, і поглядав за шляхом, за рухом, за повітрям” (Леонід Первомайський), “Ой, дозволь, батьку отамане, нам на башти стати – не одному генералу з пліч голівку зняти” (історична дума). А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, або про архітектурні об’єкти, надто готичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само на позначення технічних конструкцій, що мають спеціальне призначення, варто користуватися цією лексемою: телевізійна вежа, пожежна вежа. Вишка – переважно споруда для стрибків у воду або для розміщення чогось на певній висоті. Вишка для стрибків, сторожова вишка.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вежа — ве́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вежа — ВЕЖА – БАШТА – ВИШКА Вежа. 1. Висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: спостережна вежа, телевізійна вежа, пожежна вежа, вавилонська вежа. Літературне слововживання
  3. вежа — див. БАШТА. Словник синонімів Караванського
  4. вежа — [вежа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  5. вежа — Вышка — tower; derrick — *Tuerm – висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: бурова вежа, пожежна вежа. Син. — башта: водонапірна башта, пожежна башта. Син. — вишка (зрідка). Гірничий енциклопедичний словник
  6. вежа — -і, ж. 1》 Вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. || Вишка для спостереження і передачі сигналів. 2》 заст. В'язниця. 3》 військ. Те саме, що башта 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. вежа — ВЕ́ЖА, і, ж. 1. Висока вузька споруда круглої, чотиригранної або багатогранної форми, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. Бачить [жінка]: на їх полі прекрасний палац з трьома вежами (А. Словник української мови у 20 томах
  8. вежа — ве́жа шах. тура (ст)||вежівка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. вежа — вежа, вѢжа башта, шатро; ми. вѢжѢ стан Словник застарілих та маловживаних слів
  10. вежа — I башта, дзвіниця, стражниця II див. укріплення Словник синонімів Вусика
  11. вежа — Висока будівля з малою площею основи (переважно квадратною або круглою), окремо стояча або пов'язана з ін. спорудами. Універсальний словник-енциклопедія
  12. вежа — БА́ШТА (висока вузька споруда, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.), ВЕ́ЖА. Розвиднялось. На магістратській башті — вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (О. Словник синонімів української мови
  13. вежа — Ве́жа, ве́жі, -жі, -жею; ве́жі, веж, ве́жам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. вежа — ВЕ́ЖА, і, ж. 1. Висока вузька споруда, що має висоту значно більшу за ширину і будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. Вмер вожак їх найчільніший,.. Що рік в рік на наші вежі Налітав, як хижий птах (Фр. Словник української мови в 11 томах
  15. вежа — (давньорус. — будинок-повозка) 1. Переважно сторожова дерев'яна башта, яка в укріпленнях служила для спостереження і отримувала фортечний характер. Спочатку робилась пересувною і встановлювалась на колеса або полози. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. вежа — Вежа, -жі ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками... Словник української мови Грінченка