вежа

(давньорус. — будинок-повозка)

1. Переважно сторожова дерев'яна башта, яка в укріпленнях служила для спостереження і отримувала фортечний характер. Спочатку робилась пересувною і встановлювалась на колеса або полози.

2. Кругла або багатогранна у плані висока оборонна споруда з розташуванням захисників на верхньому майданчику, яка могла знаходитися окремо або вписуватися в укріплення (докл. див. башта). Як окремий підтип існувала:

~ монталамберівська — кругла мурована вежа перед фортецею чи на березі моря.

3. Житлова будівля народу саамі на Кольському півострові; те саме, що і кота.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вежа — [вежа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  2. вежа — Вежа, -жі ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками... Словник української мови Грінченка
  3. вежа — див. БАШТА. Словник синонімів Караванського
  4. вежа — БА́ШТА (висока вузька споруда, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.), ВЕ́ЖА. Розвиднялось. На магістратській башті — вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (О. Словник синонімів української мови
  5. вежа — вежа, вѢжа башта, шатро; ми. вѢжѢ стан Словник застарілих та маловживаних слів
  6. вежа — Вышка — tower; derrick — *Tuerm – висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: бурова вежа, пожежна вежа. Син. — башта: водонапірна башта, пожежна башта. Син. — вишка (зрідка). Гірничий енциклопедичний словник
  7. вежа — I башта, дзвіниця, стражниця II див. укріплення Словник синонімів Вусика
  8. вежа — Висока будівля з малою площею основи (переважно квадратною або круглою), окремо стояча або пов'язана з ін. спорудами. Універсальний словник-енциклопедія
  9. вежа — ве́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. вежа — Ве́жа, ве́жі, -жі, -жею; ве́жі, веж, ве́жам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вежа — ВЕ́ЖА, і, ж. 1. Висока вузька споруда круглої, чотиригранної або багатогранної форми, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. Бачить [жінка]: на їх полі прекрасний палац з трьома вежами (А. Словник української мови у 20 томах
  12. вежа — вежа – башта – вишка Читачеві часом важко зорієнтуватися, де саме ставити кожен з іменників. Якщо глибше проаналізувати випадки, коли трапляються ці слова, то можна зробити висновок: вежа і башта виступають у значенні “складова частина фортеці... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  13. вежа — ве́жа шах. тура (ст)||вежівка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  14. вежа — -і, ж. 1》 Вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. || Вишка для спостереження і передачі сигналів. 2》 заст. В'язниця. 3》 військ. Те саме, що башта 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  15. вежа — ВЕ́ЖА, і, ж. 1. Висока вузька споруда, що має висоту значно більшу за ширину і будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. Вмер вожак їх найчільніший,.. Що рік в рік на наші вежі Налітав, як хижий птах (Фр. Словник української мови в 11 томах
  16. вежа — ВЕЖА – БАШТА – ВИШКА Вежа. 1. Висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: спостережна вежа, телевізійна вежа, пожежна вежа, вавилонська вежа. Літературне слововживання