1. Літературне слововживання

вежа

ВЕЖА – БАШТА – ВИШКА

Вежа. 1. Висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: спостережна вежа, телевізійна вежа, пожежна вежа, вавилонська вежа. 2. Висока будова круглої, чотиригранної чи багатогранної форми, що стоїть окремо або є частиною будівлі: вежа замку, вежа палацу. 3. рідше. Те саме, що башта 2: вежа танка.

Башта. 1. Те саме, що вежа 1, 2: вартова башта, водонапірна башта, пожежна башта. І пролітають урагани У нас над баштами тюрми (Г.Чупринка). 2. Верхня, обертова частина корпусу танка, бронеавтомобіля, споруда на судні, в якій містяться гармати або кулемети.

Вишка. 1. зрідка. Те саме, що вежа 1. За вишкою, що на каплицю схожа, Вечірнє сонце стомлено сідає (М.Руденко). 2. Переважно висока вузька споруда, призначена для якихось цілей: бурова вишка, геодезична вишка, сторожова вишка, вишка для стрибків у воду.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вежа — вежа – башта – вишка Читачеві часом важко зорієнтуватися, де саме ставити кожен з іменників. Якщо глибше проаналізувати випадки, коли трапляються ці слова, то можна зробити висновок: вежа і башта виступають у значенні “складова частина фортеці... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вежа — ве́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. вежа — див. БАШТА. Словник синонімів Караванського
  4. вежа — [вежа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  5. вежа — Вышка — tower; derrick — *Tuerm – висока вузька споруда, що має спеціальне призначення: бурова вежа, пожежна вежа. Син. — башта: водонапірна башта, пожежна башта. Син. — вишка (зрідка). Гірничий енциклопедичний словник
  6. вежа — -і, ж. 1》 Вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. || Вишка для спостереження і передачі сигналів. 2》 заст. В'язниця. 3》 військ. Те саме, що башта 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. вежа — ВЕ́ЖА, і, ж. 1. Висока вузька споруда круглої, чотиригранної або багатогранної форми, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. Бачить [жінка]: на їх полі прекрасний палац з трьома вежами (А. Словник української мови у 20 томах
  8. вежа — ве́жа шах. тура (ст)||вежівка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. вежа — вежа, вѢжа башта, шатро; ми. вѢжѢ стан Словник застарілих та маловживаних слів
  10. вежа — I башта, дзвіниця, стражниця II див. укріплення Словник синонімів Вусика
  11. вежа — Висока будівля з малою площею основи (переважно квадратною або круглою), окремо стояча або пов'язана з ін. спорудами. Універсальний словник-енциклопедія
  12. вежа — БА́ШТА (висока вузька споруда, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.), ВЕ́ЖА. Розвиднялось. На магістратській башті — вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (О. Словник синонімів української мови
  13. вежа — Ве́жа, ве́жі, -жі, -жею; ве́жі, веж, ве́жам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. вежа — ВЕ́ЖА, і, ж. 1. Висока вузька споруда, що має висоту значно більшу за ширину і будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін. Вмер вожак їх найчільніший,.. Що рік в рік на наші вежі Налітав, як хижий птах (Фр. Словник української мови в 11 томах
  15. вежа — (давньорус. — будинок-повозка) 1. Переважно сторожова дерев'яна башта, яка в укріпленнях служила для спостереження і отримувала фортечний характер. Спочатку робилась пересувною і встановлювалась на колеса або полози. Архітектура і монументальне мистецтво
  16. вежа — Вежа, -жі ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками... Словник української мови Грінченка