1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

верхній

Чи розрізняються значеннєво між собою прикметники верхній і горішній, нижній і долішній?

Як наголошував Борис Антоненко-Давидович, інколи ці слова бувають справді тотожні, приміром, у назвах місцевості, надто коли її визначають за течією річки (Верхні й Горішні Млини), а також у найменуваннях вітрів (верхній і горішній – на Дніпрі та Кубані). Але в окремих зворотах треба вдаватися тільки до якогось одного з двох семантично близьких прикметників: горішня хата – оселя в бік гір, верхні зуби, верхній одяг, Верхній Рогачик, Верхні Сірогози.

Полиця може бути горішня і верхня залежно від контексту: у вагоні чи в шафі – горішня, бо її приладнано вгорі. А якщо кілька полиць покладено долі одна на одну, то та, яка лежить зверху, зветься верхньою.

Так само є певна відмінність між нижній і долішній. Нижній – “той, що міститься нижче від чогось” (“Червоний відблиск від нього (багаття) осяває нижні гіллячки чорних верб” – Михайло Коцюбинський), Нижні Сірогози, Нижня Кринка. А долішній – “той, що при самому долі”. “Долішня частина п’єдесталу робить чималий виступ” (Леся Українка).

Тож не можна ставити ці прикметники навмання, не враховуючи потреби контексту, бо тоді звужуються наші мовні можливості.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхній — ве́рхній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. верхній — Горішній, ур. вишній; (поверх) вищий; (шар) поверхневий, назверхній, зовнішній. Словник синонімів Караванського
  3. верхній — -я, -є. 1》 Який міститься, знаходиться зверху, вище чого-небудь; прот. нижній. Верхнє чуття мисл. — здатність собаки правильно відчувати поблизу птаха або звіра, не опускаючи носа вниз до сліду. 2》 Який одягається поверх вбрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верхній — Горішній Словник чужослів Павло Штепа
  5. верхній — ВЕ́РХНІЙ, я, є. 1. Який знаходиться зверху, вище чого-небудь; горішній; протилежне нижній. Перед ними висів туман, а в йому [ньому] виразно виднілись лиш жовті мокрі гіллячки дерев, осяяні вікнами з верхніх поверхів кам'яниць (М. Словник української мови у 20 томах
  6. верхній — Верховий, горішній, горовий Фразеологічні синоніми: верхній одяг; верхові злаки Словник синонімів Вусика
  7. верхній — ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Словник синонімів української мови
  8. верхній — Ве́рхній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. верхній — ВЕ́РХНІЙ, я, є. 1. Який міститься, знаходиться зверху, вище чого-небудь; протилежне нижній. Свої пакунки поклав на верхню поличку (Коцюб., І, 1955, 428); Крізь верхні шибки, над білою завісою темнів стовбур сосни (Коз. Словник української мови в 11 томах
  10. верхній — Верхній, -я, -є Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка