1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

висхідний

Слова висхідний і вихідний здаються подібними лише на перший погляд. Висхідний – це той, що підіймається вгору, розвивається до вищого рівня (висхідна інстанція, висхідна зірка). А вихідний – початковий, від якого ведеться облік (вихідний номер, вихідна точка).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висхідний — висхідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. висхідний — [виесх'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. висхідний — -а, -е. 1》 Який підіймається вгору; прот. низхідний. Висхідна інтонація лінгв. — інтонація із поступовим підвищенням тону. Висхідний наголос лінгв. — наголос з поступовим підвищенням тону. 2》 перен. Який розвивається до вищого рівня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висхідний — ВИСХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який підіймається вгору; протилежне низхідний 1. Наше навчання почалося при перших же променях висхідного сонця (Ю. Смолич); Перед грозою йшли висхідні потоки повітря (В. Собко); Ген за Мукачевим ллють проливні дощі. Словник української мови у 20 томах
  5. висхідний — ВИСХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який підіймається вгору; протилежне низхідний. Наше навчання почалося при перших же променях висхідного сонця (Смолич, І, 1947, 117); Перед грозою йшли висхідні потоки повітря (Собко, Граніт, 1937, 66); *Образно. Словник української мови в 11 томах