1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

відміняти

відміняти – скасовувати

В українській мові дієслово відміняти (відмінювати) виражає зміст “робити когось або що-небудь інакшим; змінювати”. “Тепер я наче трохи натуру відмінила” (Леся Українка). На позначення ж поняття “визнавати, оголошувати щось недійсним, незаконним, припиняти дію чогось” використовуємо слово скасовувати. Скасовувати (скасувати) розпорядження, рішення, закон, указ, вирок, заняття і т. ін. “Заняття в школах під час епідемії грипу скасували” (з газети).

Однак під впливом російського отменять у нас у значенні “скасовувати” нерідко безпідставно вживають відміняти. І не тільки в усному мовленні. Наприклад, у “Романі міжгір’я” Івана Ле натрапляємо на фразу: “Не нами це (присуд кари) вигадано, не нам його й відміняти”. Зрозуміло, тут годилося б поставити скасовувати.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відміняти — відміня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відміняти — -яю, -яєш і відмінювати, -юю, -юєш, недок., відмінити, -іню, -іниш, док., перех. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відміняти — ВІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док. 1. кого, що. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М. Словник української мови у 20 томах
  4. відміняти — див. анулювувати Словник синонімів Вусика
  5. відміняти — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  6. відміняти — ВІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Без первісних тілець природа могла б самовільно, не потребуючи праці, усе відміняти на краще (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. відміняти — Відміняти, -няю, -єш сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. Словник української мови Грінченка