1. Словник синонімів української мови

відміняти

ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. (різко, суттєво, шляхом переробки тощо). — Док.: зміни́ти, переміни́ти, відміни́ти, переверну́ти, перероди́ти, перешикува́ти, переіна́кшити, переіна́чити. Ніч змінювала обриси й форми місцевості та речей, плутала почуття віддалення й часу (М. Трублаїні); Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом (М. Стельмах); Хоть вовк линяє, Та норов не переміняє (Л. Боровиковський); Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М. Рильський); Кілька робітників метикують над якимось пристроєм до комбайна, щось лагодять, переінакшують (О. Гончар).

СКАСО́ВУВАТИ (визнавати, оголошувати що-небудь недійсним), КАСУВА́ТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, АНУЛЮВА́ТИ, НУЛІФІКУВА́ТИ фін., ПРИПИНЯ́ТИ. — Док.: скасува́ти, відміни́ти, анулюва́ти, нуліфікува́ти, припини́ти. — Але враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую, — високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик); Скасувати рішення; Репетицію відмінили й тут же вирішили, що прем'єру слід перенести на наступну неділю (Л. Дмитерко); Всі бомбардувальники в той день відмінили свої польоти (О. Гончар); Анулювати договір.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відміняти — відміняти – скасовувати В українській мові дієслово відміняти (відмінювати) виражає зміст “робити когось або що-небудь інакшим; змінювати”. “Тепер я наче трохи натуру відмінила” (Леся Українка). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. відміняти — відміня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. відміняти — -яю, -яєш і відмінювати, -юю, -юєш, недок., відмінити, -іню, -іниш, док., перех. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відміняти — ВІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док. 1. кого, що. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М. Словник української мови у 20 томах
  5. відміняти — див. анулювувати Словник синонімів Вусика
  6. відміняти — ВІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати. Без первісних тілець природа могла б самовільно, не потребуючи праці, усе відміняти на краще (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. відміняти — Відміняти, -няю, -єш сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. Словник української мови Грінченка