годівниця

Яка різниця між словами годівниця і годувальниця?

Годівниця – пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці. “Доярки поставили перед правлінням вимогу механізувати роздавання кормів по годівницях” (з газети).

Годувальниця – 1. Жінка, що годує грудьми дитину. “Пригадую, ми гралися з сестрою на підлозі в залі, а менший брат, немовля, був у спальні з годувальницею” (з журналу). 2. Жіночий рід слова годувальник. “Старші бджоли-годувальниці, які ходили за матір’ю-бджолою і підкріпляли її їжею, розступились і пропустили Медунку” (Оксана Іваненко).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годівниця — годівни́ця 1 іменник жіночого роду пристрій годівни́ця 2 іменник жіночого роду, істота годувальниця Орфографічний словник української мови
  2. годівниця — ГОДІВНИЦЯ – ГОДУВАЛЬНИЦЯ Годівниця, -і, ор. -ею. Пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці. Годувальниця. 1. Жінка, яка годує грудьми дитину. 2. Та, яка утримує або годує і доглядає когось. Літературне слововживання
  3. годівниця — -і, ж. 1》 Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці і т. ін. 2》 перен., розм. Структура, установа, проект і т. д., що дають змогу заможно жити ледацюгам, неробам, невігласам. 3》 рідко. Жін. до годівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. годівниця — ГОДІВНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці і т. ін. Довго стояла [Марія Василівна] біля ставка, годувала лебедів з годівниці, навмисне влаштованої на березі (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. годівниця — ГОДІВНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Спеціальний пристрій, куди кладуть корм для худоби, птиці і т. ін. Доярки поставили перед правлінням [колгоспу] вимогу механізувати роздавання кормів по годівницях (Колг. Укр., З, 1961, 271). 2. рідко. Жін. до годівни́к. Словник української мови в 11 томах