1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

загальний

загальний – спільний

Як розрізняти їхні значення?

Загальний – який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. Загальні збори, загальна увага, загальне роззброєння. “У дев’ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації” (Ірина Вільде). Це слово також означає “той, що містить лише головне, істотне, без подробиць; основний”. Загальний виклад, загальний висновок, загальне враження. “Роман... з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов” (Олесь Гончар).

Спільний уживається в розумінні “властивий не одному (інколи навіть усьому загалові)”; “належний кільком або багатьом”. Спільні інтереси, спільна праця, спільна квартира. “-А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний” (Іван Нечуй-Левицький).

Отже, загальний – це такий, що “охоплює, стосується всіх”, або “основний, головний, без деталей”; спільний – “один для двох чи багатьох”.

В одній ліричній пісні співається: “Щастя – це загальні мрії золоті”. А пісня ж про кохання. То хіба можна назвати мрії закоханих загальними? Ні, вони спільні, бо належать двом, які разом плекають їх. Загальний і спільний синонімічні в значенні “такий, що охоплює всіх, стосується всіх”: загальна (спільна) розмова, загальне (спільне) засідання, діло. Але тільки: загальні збори, загальна військова повинність, загальне право обирати й бути обраним, спільні турботи, спільне прагнення жити в злагоді й мирі. А от для вживання незафіксованої в жодному словнику української мови кальки всезагальний, що її так вподобали деякі журналісти та науковці, немає ні підстав, ні потреби.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загальний — (який поширюється на всіх) суцільний, поголовний, тотальний. Словник синонімів Полюги
  2. загальний — зага́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. загальний — див. спільний Словник синонімів Вусика
  4. загальний — ЗАГАЛЬНИЙ – СПІЛЬНИЙ Загальний. Який стосується всіх, усього, поширюється на всіх, усе; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць; весь, цілий. Вж. зі сл.: вигляд, фонд, згода, сума, враження, збори. Спільний. Літературне слововживання
  5. загальний — Стосовний до всіх, поголовний; (уклін) призначений усім; (вжиток) громадський, колективний, спільний; (- суму) увесь; (- знання) основний, елементарний; (для всіх землян) всесвітній, вселюдський; (- фрази) абстрактний, пустий; (- поняття) узагальнений, універсальний; пор. ВСЕОСЯЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
  6. загальний — [загал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. загальний — -а, -е. 1》 Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. Загальна виручка — сукупна грошова виручка. Загальна працездатність — здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. загальний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. загальний — Зага́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. загальний — ЗАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. — Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено для загального добра, для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. загальний — Загальний, -а, -е 1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Левиц. Пов. 254. Загальний рахунок. 2) — тиждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ). Камен. у. Словник української мови Грінченка