1. Літературне слововживання

загальний

ЗАГАЛЬНИЙ – СПІЛЬНИЙ

Загальний. Який стосується всіх, усього, поширюється на всіх, усе; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць; весь, цілий. Вж. зі сл.: вигляд, фонд, згода, сума, враження, збори.

Спільний. Однаковий, схожий, один і той самий; властивий комусь одночасно з кимсь іншим; взаємний; який належить усім, кільком; який стосується всіх; сукупний тощо. Вж. зі сл.: політ, кухня, мета, назва, робота, праця, справа, життя, дії, знайомі.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загальний — (який поширюється на всіх) суцільний, поголовний, тотальний. Словник синонімів Полюги
  2. загальний — загальний – спільний Як розрізняти їхні значення? Загальний – який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. Загальні збори, загальна увага, загальне роззброєння. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. загальний — зага́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. загальний — див. спільний Словник синонімів Вусика
  5. загальний — Стосовний до всіх, поголовний; (уклін) призначений усім; (вжиток) громадський, колективний, спільний; (- суму) увесь; (- знання) основний, елементарний; (для всіх землян) всесвітній, вселюдський; (- фрази) абстрактний, пустий; (- поняття) узагальнений, універсальний; пор. ВСЕОСЯЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
  6. загальний — [загал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. загальний — -а, -е. 1》 Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. Загальна виручка — сукупна грошова виручка. Загальна працездатність — здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. загальний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. загальний — Зага́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. загальний — ЗАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. — Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено для загального добра, для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. загальний — Загальний, -а, -е 1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Левиц. Пов. 254. Загальний рахунок. 2) — тиждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ). Камен. у. Словник української мови Грінченка