загальний
зага́льний
-а, -е.
1》 Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому.
|| Який охоплює все, всіх.
Загальна виручка — сукупна грошова виручка.
Загальна працездатність — здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах.
Загальна рентабельність — узагальнюючий показник економічної ефективності підприємства.
Загальне виборче право — надання активного виборчого права усім повнолітнім громадянам країни.
Загальне захворювання — захворювання, яке не знаходиться у прямій залежності від професійного захворювання або трудового каліцтва.
Загальне право — правова система, вільна від впливу римського права і основана за своїм походженням та джерелами на прецедентному праві, що створюється судами у процесі здійснення своєї діяльності.
Загальний вантажний тариф — тариф, що його застосовують для різнономенклатурних вантажів однієї партії.
Загальний прибуток — різниця між загальним доходом та загальними видатками.
Загальний рахунок — об'єднаний розрахунковий банківський рахунок, яким користуються декілька клієнтів.
Загальний ринок — форма торгової інтеграції країн, за якої вони встановлюють у відносинах між собою торгові бар'єри на рух товарів та послуг і створюють єдину систему бар'єрів у торгівлі з іншими країнами.
Загальний спред — різниця між ціною купівлі цінних паперів інвестором та ціною, за якою їх продає емітент.
2》 Признач. для спільного користування кількома, багатьма.
3》 В якому беруть участь усі присутні.
|| Який виявляється всіма, який виходить від усіх.
Загальні збори акціонерів — вищий орган управління акціонерного товариства.
4》 У повному обсязі, у повній кількості, в цілому; весь.
5》 Який містить лише головне, суттєве, без подробиць; основний.
|| Який стосується основ чого-небудь, охоплює всі основні аспекти чогось. Загальна хімія.
6》 Який не має спеціального, фахового ухилу, спеціального призначення.
Загальна освіта — освіта, що дає знання з багатьох дисциплін без фахової підготовки.
7》 Позбавлений конкретності, схематичний, абстрактний.
8》 грам., філос. Який сприймається як відображення багатьох однорідних предметів, явищ і т. ін. Загальний іменник. Загальне поняття.
Значення в інших словниках
- загальний — (який поширюється на всіх) суцільний, поголовний, тотальний. Словник синонімів Полюги
- загальний — загальний – спільний Як розрізняти їхні значення? Загальний – який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. Загальні збори, загальна увага, загальне роззброєння. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- загальний — зага́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- загальний — див. спільний Словник синонімів Вусика
- загальний — ЗАГАЛЬНИЙ – СПІЛЬНИЙ Загальний. Який стосується всіх, усього, поширюється на всіх, усе; який містить тільки найголовніше, основне, без подробиць; весь, цілий. Вж. зі сл.: вигляд, фонд, згода, сума, враження, збори. Спільний. Літературне слововживання
- загальний — Стосовний до всіх, поголовний; (уклін) призначений усім; (вжиток) громадський, колективний, спільний; (- суму) увесь; (- знання) основний, елементарний; (для всіх землян) всесвітній, вселюдський; (- фрази) абстрактний, пустий; (- поняття) узагальнений, універсальний; пор. ВСЕОСЯЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
- загальний — [загал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- загальний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- загальний — Зага́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загальний — ЗАГА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. — Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено для загального добра, для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- загальний — Загальний, -а, -е 1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Левиц. Пов. 254. Загальний рахунок. 2) — тиждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ). Камен. у. Словник української мови Грінченка