зарубіжжя

1. Який зміст передають прикметники іноземний, іншомовний, закордонний?

За довідниками, іноземний – належний іншій, чужій землі, країні тощо. Іноземне судно, іноземний вояк, іноземна мова. Але якщо йдеться не про мову в цілому, а про слова, наголоси, вимову, тоді вживаємо іншомовний. Іншомовна назва, іншомовне видання, іншомовні запозичення, словник іншомовних термінів. Усталилося наймення типу кафедра іноземних мов, але іншомовні слова. Загальноприйнята назва Міністерство закордонних справ України (не іноземних, не зарубіжних). Звідси й міністр закордонних справ, а от видання і закордонні, й зарубіжні, культура закордонна і зарубіжна, тобто слововживання регулюється усталеністю чих чи тих висловів.

Іномовний – який розмовляє, пише іншою мовою: іномовне населення, іномовна культура. Зрідка можна натрапити на прикметник інакомовний, що означає “алегоричний”.

2. За кордон – закордон

В українській літературній мові цілком правомірними є вислови поїхав за кордон, побував за кордоном, повернувся з-за кордону і т. ін. У кожному з них треба подавати окремо прийменник за (або з-за) та іменник кордон.

Але іноді сумніви щодо написання таких зворотів виникають у зв’язку з тим, що існує також лексема закордон, яка утворилася злиттям цих двох слів і означає “іноземні держави, чужі краї”. “Про закордон я мріяв тільки в дитинстві. Тому відрядження за кордон, хоч і не на зовсім постійну роботу, мене дуже схвилювало і налякало” (Олександр Довженко), “Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон” (Вадим Собко).

Зарубіжжя – те саме, що закордон. Близьке зарубіжжя.

Від них походять прикметники закордонний, зарубіжний. Перший передає поняття “який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається там; прибулий, привезений звідти; пов’язаний з виїздом за кордон тощо”. Міністерство закордонних справ, закордонні друзі, закордонні міста, закордонні видання, закордонні товари, закордонне відрядження, закордонний візит. Такий самий зміст виражає синонім зарубіжний, але йому останнім часом безпідставно надають у мовленні перевагу перед закордонний. Зарубіжні країни, зарубіжна культура, зарубіжна преса, зарубіжні гості.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарубіжжя — [заруб’іж':а] -ж':а Орфоепічний словник української мови
  2. зарубіжжя — -я, с. Територія за межами, кордоном даної країни. Далеке зарубіжжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарубіжжя — зарубі́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. зарубіжжя — ЗАРУБІ́ЖЖЯ, я, с., збірн. 1. Зарубіжні країни. Хто ризикне надрукувати мої спостереження та одкровення? Хіба ж я не знаю, що публікації про зарубіжжя – компетенція РАТАУ–ТАРС? (О. Словник української мови у 20 томах