1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зарубіжжя

зарубі́жжя

-я, с.

Територія за межами, кордоном даної країни. Далеке зарубіжжя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарубіжжя — 1. Який зміст передають прикметники іноземний, іншомовний, закордонний? За довідниками, іноземний – належний іншій, чужій землі, країні тощо. Іноземне судно, іноземний вояк, іноземна мова. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. зарубіжжя — [заруб’іж':а] -ж':а Орфоепічний словник української мови
  3. зарубіжжя — зарубі́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. зарубіжжя — ЗАРУБІ́ЖЖЯ, я, с., збірн. 1. Зарубіжні країни. Хто ризикне надрукувати мої спостереження та одкровення? Хіба ж я не знаю, що публікації про зарубіжжя – компетенція РАТАУ–ТАРС? (О. Словник української мови у 20 томах