зарубіжжя
зарубі́жжя
[заруб’іж':а]
-ж':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарубіжжя — 1. Який зміст передають прикметники іноземний, іншомовний, закордонний? За довідниками, іноземний – належний іншій, чужій землі, країні тощо. Іноземне судно, іноземний вояк, іноземна мова. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- зарубіжжя — -я, с. Територія за межами, кордоном даної країни. Далеке зарубіжжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарубіжжя — зарубі́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зарубіжжя — ЗАРУБІ́ЖЖЯ, я, с., збірн. 1. Зарубіжні країни. Хто ризикне надрукувати мої спостереження та одкровення? Хіба ж я не знаю, що публікації про зарубіжжя – компетенція РАТАУ–ТАРС? (О. Словник української мови у 20 томах