міфічний

Чи завжди можуть виступати паралельно слова міфічний і міфологічний?

Міфічний походить від іменника міф, який найчастіше вживають у таких двох основних значеннях: прямому – “стародавнє народне сказання про богів і героїв” та переносному – “щось легендарне, фантастичне, казкове, уявне”; “вигадка”. “Шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі” (Максим Рильський); “Розповідає про якогось міфічного бухгалтера, котрий, працюючи на силікатному заводі, зумів у портфелі наносити собі цегли на цілий будинок” (Олесь Гончар). Міфологічний – той, що стосується міфології як сукупності, системи міфів, науки про них. Згадані прикметники можуть часом бути синонімами – коли мовиться про щось притаманне й окремому міфові, й міфології в цілому. Тобто коли міфічний передає зміст “стародавній народний твір про богів та героїв”, а міфологічний – “сукупність, система міфів”. Наприклад: міфічний герой і міфологічний герой, міфічний сюжет і міфологічний сюжет (сюжет з міфології). Але вживати міфологічний паралельно до міфічний не слід, якщо йдеться про деякі складники значення переносного – “фантастичний”, “казковий” чи “уявний”. Не скажеш: “він назвав якусь міфологічну суму”, а тільки “якусь міфічну (фантастичну) суму”. Уявлення, пов’язані з міфологією, бувають міфологічними і міфічними, а особистість – лише міфічною (легендарною).