1. Словник української мови в 11 томах

міфічний

МІФІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до міфа (у 1 знач.).

Міфічні істоти живуть у драмі ["Лісова пісня" Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (Рад. літ-во, 2, 1962, 109);

Дівчата пускали на воду вінки, ворожачи на своїх суджених, а шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі (Рильський. ІІІ, 1956, 392).

2. перен. Овіяний легендами; легендарний (у 2 знач.).

А цей хлоп говорить про якогось міфічного Тараса, про невловимого, що втілений в мислі і бажання народу, якого ні кулею, ані шибеницями не знищиш… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 220).

3. перен., розм. Вигаданий, неіснуючий, фантастичний.

До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (більш міфічної, на мою думку, ніж дійсної) (Л. Укр., V, 1956, 143);

Ніякої, звісно, артилерії в Каланчаку не було.. Згадування про міфічну партизанську артилерію — це своєрідне доповнення до писемної відповіді на ультиматум [командувачеві Янікоста] (Гончар, II, 1959, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міфічний — Чи завжди можуть виступати паралельно слова міфічний і міфологічний? Міфічний походить від іменника міф, який найчастіше вживають у таких двох основних значеннях: прямому – “стародавнє народне сказання про богів і героїв” та переносному... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. міфічний — міфі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. міфічний — МІФІЧНИЙ – МІФОЛОГІЧНИЙ Міфічний. Пов’язаний з міфами; фантастичний, казковий; неймовірний, вигаданий, неіснуючий: міфічний герой, міфічний сюжет, міфічна істота. Шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі (М. Літературне слововживання
  4. міфічний — [м'іф’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. міфічний — -а, -е. 1》 Стос. до міфа (у 1 знач.). 2》 перен. Овіяний легендами; легендарний (у 2 знач.). 3》 перен., розм. Вигаданий, неіснуючий, фантастичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. міфічний — МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі [“Лісова пісня” Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. міфічний — міфі́чний (грец. μυθικός) пов’язаний з міфами; вигаданий, казковий. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. міфічний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови