міфічний

МІФІЧНИЙ – МІФОЛОГІЧНИЙ

Міфічний. Пов’язаний з міфами; фантастичний, казковий; неймовірний, вигаданий, неіснуючий: міфічний герой, міфічний сюжет, міфічна істота. Шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі (М.Рильський); – Виняткових особливостей тобі подавай, геніїв, героїв!... Люди прості, куди їм до міфічних героїв! (Є.Гуцало).

Міфологічний. Який стосується міфології як сукупності, системи міфів: міфологічний герой, міфологічний сюжет, міфологічна література, міфологічна теорія.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

міфічний — Чи завжди можуть виступати паралельно слова міфічний і міфологічний? Міфічний походить від іменника міф, який найчастіше вживають у таких двох основних значеннях: прямому – “стародавнє народне сказання про богів і героїв” та переносному... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
міфічний — міфі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
міфічний — [м'іф’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
міфічний — -а, -е. 1》 Стос. до міфа (у 1 знач.). 2》 перен. Овіяний легендами; легендарний (у 2 знач.). 3》 перен., розм. Вигаданий, неіснуючий, фантастичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
міфічний — МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі [“Лісова пісня” Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
міфічний — міфі́чний (грец. μυθικός) пов’язаний з міфами; вигаданий, казковий. Словник іншомовних слів Мельничука
міфічний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови
міфічний — МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі ["Лісова пісня" Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (Рад. Словник української мови в 11 томах