1. Словник синонімів української мови

міфічний

ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). В кожній історії генерал сам брав участь, факти всі перевірені, дійові особи не вигадані (Ю. Яновський); Галайда (в поемі "Гайдамаки") вполовину видуманий, а смерть вільшанського титаря правдива (Т. Шевченко); Вона (поезія символістів 1918-1919 рр.) була майже повністю придуманою, вичитаною, книжною (Л. Новиченко); Надумані, схематичні характери призводять до фальші в зображенні дійсності (з журналу); Думок з'являлася безліч, і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Ю. Яновський); Є така країна гарна, хоч дехто каже — легендарна (Леся Українка); У творі ("Лісова пісня") діють міфічні істоти (з підручника); П'ятий том, що тепер є в друку, має подати низку найцікавіших і найстаріших апокрифічних.. житій святих і легенд (І. Франко). — Пор. 1. нереа́льний, уя́вний.

КАЗКО́ВИЙ (створений уявою; такий, який не може бути насправді; вигаданий), МІФІ́ЧНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ФЕЄРИ́ЧНИЙ. Діденко любив малювати казкові пейзажі, де все було ніби вийняте з дитячої уяви (Вас. Шевчук); — Ти, Христолобенко, надто екзальтований!.. Виняткових особистостей тобі подавай, геніїв, героїв!.. Люди прості, куди їм до міфічних героїв (Є. Гуцало); Дніпро димів, як пожарище. Він нагадував арену фантастичної битви (Я. Баш); Ні на крок не зближуйся. Бо відстань — іспит серця і феєричне марево душі (В. Стус).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міфічний — Чи завжди можуть виступати паралельно слова міфічний і міфологічний? Міфічний походить від іменника міф, який найчастіше вживають у таких двох основних значеннях: прямому – “стародавнє народне сказання про богів і героїв” та переносному... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. міфічний — міфі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. міфічний — МІФІЧНИЙ – МІФОЛОГІЧНИЙ Міфічний. Пов’язаний з міфами; фантастичний, казковий; неймовірний, вигаданий, неіснуючий: міфічний герой, міфічний сюжет, міфічна істота. Шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі (М. Літературне слововживання
  4. міфічний — [м'іф’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. міфічний — -а, -е. 1》 Стос. до міфа (у 1 знач.). 2》 перен. Овіяний легендами; легендарний (у 2 знач.). 3》 перен., розм. Вигаданий, неіснуючий, фантастичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. міфічний — МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі [“Лісова пісня” Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. міфічний — міфі́чний (грец. μυθικός) пов’язаний з міфами; вигаданий, казковий. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. міфічний — МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі ["Лісова пісня" Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (Рад. Словник української мови в 11 томах