1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

намір

намір – замір

Намір – задуманий план дій, бажання зробити щось. "Левко надзвичайно старався і, здавалося, мав намір завоювати цілковите довір'я піратів" (Микола Трублаїні). Намір може бути добрий, прекрасний, поважний, серйозний, твердий. Намір працювати, написати, прочитати, піти, поїхати.

Замір – спрямований проти когось або чогось таємний, підступний план. Замір поганий, агресивний, ворожий, завойовницький. Замір знеславити, спаплюжити, зруйнувати, знищити і т. ін.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намір — (бажання зробити щось) думка, замір. Словник синонімів Полюги
  2. намір — на́мір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. намір — Задум, бажання, замір, ок. надум, г. інтенція, ф. затія. Словник синонімів Караванського
  4. намір — [нам'ір] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  5. намір — -у, ч. Задум, бажання зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. намір — НА́МІР, у, ч. Задум, бажання зробити що-небудь. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому (Панас Мирний); Чужі хлопці .. зовсім не виказували наміру захищати, а навпаки – стоячи купкою посеред вулиці, вони злобно реготалися з бідолашних молодиць... Словник української мови у 20 томах
  7. намір — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ... Словник синонімів української мови
  8. намір — На́мір, -ру, -рові; -міри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. намір — НА́МІР, у, ч. Задум, бажання зробити що-небудь. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому (Мирний, III, 1954, 55); Антон.. вперто здійснював свій намір добратися до міста (Чорн., Визвол. земля, 1959, 133). Словник української мови в 11 томах
  10. намір — Намір, -ру м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без наміру. Ненамѣренно. Словник української мови Грінченка