1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

оберега

Яка різниця між іменниками оберега та оберіг?

У Словнику за редакцією Бориса Грінченка та деяких інших знаходимо форму оберега. Цим словом називають усе те, що оберігає від лихого, недоброго. Оберегою є певні дії, обряди (скажімо, замовляння, нашіптування тощо), спрямовані проти різних чвар, хвороб, зурочення. Оберега – це талісмани, ладанки, амулети, що, за віруванням, протидіють недугам і будь-якому лихові. Поширена в сучасній українській мові й варіантна форма чоловічого роду оберіг. Від обох згаданих форм утворюється множина обереги.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оберега — ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу. Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). – Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Літературне слововживання
  2. оберега — -и, ж. 1》 Запобігання, охорона. 2》 Обережність, осторога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оберега — ОБЕРЕ́ГА, и, ж. 1. Те саме, що обері́г. Хрестик той кропили свяченою водою й закосичували паперовою ружею. Це була як оберега, що стерегла подвір'я від нечистої сили (Р. Словник української мови у 20 томах
  4. оберега — Обере́га, -ги ж. 1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби. 2) Предосторожность. Словник української мови Грінченка