оберега

Обере́га, -ги

ж.

1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби.

2) Предосторожность.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оберега — Яка різниця між іменниками оберега та оберіг? У Словнику за редакцією Бориса Грінченка та деяких інших знаходимо форму оберега. Цим словом називають усе те, що оберігає від лихого, недоброго. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. оберега — ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу. Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). – Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Літературне слововживання
  3. оберега — -и, ж. 1》 Запобігання, охорона. 2》 Обережність, осторога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оберега — ОБЕРЕ́ГА, и, ж. 1. Те саме, що обері́г. Хрестик той кропили свяченою водою й закосичували паперовою ружею. Це була як оберега, що стерегла подвір'я від нечистої сили (Р. Словник української мови у 20 томах