1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

поточний

Наш дідусь, який колись працював у сільраді, полюбляв слово біжучий. А я тоді був малий і гадав, що це чоловік, який біжить. Чому його не почуєш тепер?

Тому, що біжучий вважають застарілим, хоч раніше це слово було дуже поширене. Замість нього використовують поточний. “Що далі, то частіше доводилося зупиняти той чи інший прилад на поточний ремонт” (Юрій Шовкопляс), поточні справи.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поточний — пото́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поточний — (рік) біжучий, цей; (- пресу) сучасний; (- справи) ПОВСЯКДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. поточний — -а, -е. 1》 Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. || Пов'язаний із сучасним моментом. Поточна валютна політика — сукупність засобів для оперативного регулювання валютного курсу, операцій на валютному ринку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, наявний тепер, у цей час. З початком поточного року з'явився в Стриї альманах “Ватра” (І. Словник української мови у 20 томах
  5. поточний — ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Й рідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ книжн., ЖИТЕ́ЧНИЙ діал. (пов'язаний із справами кожного дня). Словник синонімів української мови
  6. поточний — Пото́чний, -на, -не. Пото́чні спра́ви Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. З початком поточного року з’явився в Стриї альманах «Ватра» (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. поточний — Пото́чний, -а, -е Текущій; обыденный. Поточні потреби. Словник української мови Грінченка