поточний

ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Й рідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ книжн., ЖИТЕ́ЧНИЙ діал. (пов'язаний із справами кожного дня). Навчання — це насамперед праця, щоденне добування знань (І. Цюпа); Щорічні змагання хорів по областях,.. повсякденне вишукування талановитих голосів у самій гущі народу — ось що збереже хору молодість (Ю. Яновський); Марія Іванівна натиснула кнопку, з'явилася секретарка, почалася звичайна поточна робота (В. Собко); Поденний розрахунок за роботу; Але все ж серед буднього чвару там були й поривання святі (М. Старицький); В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Життєві дрібниці; Життьові турботи; Житейські справи; Їх (турботи) не могли розвіяти житечні дрібниці (О. Слісаренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поточний — Наш дідусь, який колись працював у сільраді, полюбляв слово біжучий. А я тоді був малий і гадав, що це чоловік, який біжить. Чому його не почуєш тепер? Тому, що біжучий вважають застарілим, хоч раніше це слово було дуже поширене. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. поточний — пото́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. поточний — (рік) біжучий, цей; (- пресу) сучасний; (- справи) ПОВСЯКДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. поточний — -а, -е. 1》 Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. || Пов'язаний із сучасним моментом. Поточна валютна політика — сукупність засобів для оперативного регулювання валютного курсу, операцій на валютному ринку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, наявний тепер, у цей час. З початком поточного року з'явився в Стриї альманах “Ватра” (І. Словник української мови у 20 томах
  6. поточний — Пото́чний, -на, -не. Пото́чні спра́ви Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. З початком поточного року з’явився в Стриї альманах «Ватра» (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. поточний — Пото́чний, -а, -е Текущій; обыденный. Поточні потреби. Словник української мови Грінченка