поточний

Значення в інших словниках

1. поточний — Наш дідусь, який колись працював у сільраді, полюбляв слово біжучий. А я тоді був малий і гадав, що це чоловік, який біжить. Чому його не почуєш тепер? Тому, що біжучий вважають застарілим, хоч раніше це слово було дуже поширене. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. поточний — (рік) біжучий, цей; (- пресу) сучасний; (- справи) ПОВСЯКДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
3. поточний — -а, -е. 1》 Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. || Пов'язаний із сучасним моментом. Поточна валютна політика — сукупність засобів для оперативного регулювання валютного курсу, операцій на валютному ринку. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, наявний тепер, у цей час. З початком поточного року з'явився в Стриї альманах “Ватра” (І. Словник української мови у 20 томах
5. поточний — ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Й рідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ книжн., ЖИТЕ́ЧНИЙ діал. (пов'язаний із справами кожного дня). Словник синонімів української мови
6. поточний — Пото́чний, -на, -не. Пото́чні спра́ви Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. З початком поточного року з’явився в Стриї альманах «Ватра» (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. поточний — Пото́чний, -а, -е Текущій; обыденный. Поточні потреби. Словник української мови Грінченка