поточний
пото́чний
-а, -е.
1》 Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час.
|| Пов'язаний із сучасним моментом.
Поточна валютна політика — сукупність засобів для оперативного регулювання валютного курсу, операцій на валютному ринку.
Поточна емісія — остання за часом емісія урядових цінних паперів, випущених на ринок.
Поточна ринкова ціна — а) ціна товару на ринку у даний, поточний момент або період часу; б) курс валюти і цінних паперів, що продаються на біржі, у момент закриття біржі або в останній угоді з продажу.
Поточний рахунок — рахунок вкладника банку або ощадкаси, з якого вкладник може одержувати свої гроші, якщо є потреба, і поповнювати його додатковими внесками.
Поточний ремонт — усунення дрібних несправностей з метою запобігти великим поломкам, руйнуванню.
Поточні активи — запаси, гроші, позичені кредиторами, готівка компанії, що використовуються для фінансування її обороту.
Поточні зобов'язання — зобов'язання фірми, підприємства, що підлягають оплаті протягом одного операційного циклу або одного року.
2》 Який відбувається, здійснюється щодня (про справи, роботу); повсякденний.
Значення в інших словниках
- поточний — Наш дідусь, який колись працював у сільраді, полюбляв слово біжучий. А я тоді був малий і гадав, що це чоловік, який біжить. Чому його не почуєш тепер? Тому, що біжучий вважають застарілим, хоч раніше це слово було дуже поширене. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- поточний — пото́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- поточний — (рік) біжучий, цей; (- пресу) сучасний; (- справи) ПОВСЯКДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
- поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, наявний тепер, у цей час. З початком поточного року з'явився в Стриї альманах “Ватра” (І. Словник української мови у 20 томах
- поточний — ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Й рідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ книжн., ЖИТЕ́ЧНИЙ діал. (пов'язаний із справами кожного дня). Словник синонімів української мови
- поточний — Пото́чний, -на, -не. Пото́чні спра́ви Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поточний — ПОТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Який є, існує, відбувається, має місце тепер, у цей час. З початком поточного року з’явився в Стриї альманах «Ватра» (Фр. Словник української мови в 11 томах
- поточний — Пото́чний, -а, -е Текущій; обыденный. Поточні потреби. Словник української мови Грінченка