права людини

права людини – людські права

Відповідно до російського звороту права человека вживають права людини. Але українській мові притаманніша форма людські права. У творах класиків натрапляємо на словосполучення людська постать, людське житло, людське тіло і т. ін. Тож і українські закони мають боронити людські та громадські права й свободи.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. права людини — Права, які має людина як жива істота. Термін «права людини» почав відігравати важливу роль тільки в цьому столітті; у попередні часи ці права зазвичай називали «природними правами», або «правами чоловіка». Енциклопедія політичної думки
  2. права людини — Комплекс фундаментальних, заг. законів, що служать людині без огляду на час, місце, віровизнання, колір шкіри, походження, національність; систему охорони п. л. створено ООН; вперше п. л. визначені у Заг. декларації п. л. 1948; 1966 ООН прийняла Пакти... Універсальний словник-енциклопедія
  3. права людини — ПРАВА ЛЮДИНИ — ряд основоположних морально-правових норм, що формулюють принципи відносин між індивідом та суспільством в особі інституцій влади. П.л. окреслюють сферу негативних та позитивних зобов'язань, що бере на себе правова держава. Філософський енциклопедичний словник