1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

складати

становити чи складати?

Дієслово становити має багато значень, зокрема вживається в літературній мові в розумінні “бути складовою частиною чогось; являти собою щось”. “Орні землі з давніх-давен становили на території Гуцульщини незначну частину її земельних угідь” (з газети). “Що ж до простого народу, то він становить окремий світ” (Іван Франко); “Мистецтво і театр становили зміст життя Саксаганського” (з книги); “Цікаво, що жіночий організм потребує вдвічі більше заліза, ніж чоловічий. Так, добова потреба в залізі становить для чоловіків близько 5 міліграмів, для жінок – 10” (з журналу). У цьому ж значенні іноді використовують і слово складати; “Це не складає винятку (труднощів)”, “економічний ефект складає...”. Цього робити не слід. Адже така заміна призводить до порушення лексичних норм. У дієслова складати є свої значення, скажімо, складати доповідь (рівняння, уявлення), складати дрова.

В усному мовленні, в художніх творах часом уживають словосполучення становити собою. Але воно тепер не сприймається як правомірне. Треба: являти собою, становити, бути.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складати — (в одне місце) укладати, пакувати, (докупи) згортати, (іспити) здавати. Словник синонімів Полюги
  2. складати — склада́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. складати — (речі) збирати; (папір) згортати; (на що) класти; (до ніг) покладати; (жертву) приносити; (машини) монтувати; (склади) читати; (іспит) тримати, здавати; (твір) компонувати, писати; (словник) укладати; (копійку) збивати, НАГРОМАДЖУВАТИ... Словник синонімів Караванського
  4. складати — і рідко іскладати, -аю, -аєш, недок. скласти і рідко іскласти, складу, складеш, док., перех. і без додатка. 1》 Розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці. || Збирати докупи що-небудь розкладене, розкидане і т. ін. || у що, як. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. складати — СКЛАДА́ТИ, рідко ІСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКЛА́СТИ, рідко ІСКЛА́СТИ, складу́, складе́ш, док., що і без дод. 1. Розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці. Словник української мови у 20 томах
  6. складати — склада́ти: ◊ скла́дати кондолє́нції → кондолєнція Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. складати — віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Фразеологічний словник української мови
  8. складати — ДОДАВА́ТИ (виконувати математичну дію додавання), СКЛАДА́ТИ, ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм.; ПРИРАХО́ВУВАТИ (рахуючи). — Док.: дода́ти, скла́сти, приба́вити, приплюсува́ти, прирахува́ти. Довго цокав (Павло Сидорович) на рахівниці. Словник синонімів української мови
  9. складати — Склада́ти, -да́ю, -да́єш; скла́даний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. складати — СКЛАДА́ТИ і рідко ІСКЛА́ДАТИ, а́ю, а́єш, недок., СКЛА́СТИ і рідко ІСКЛА́СТИ, складу́, складе́ш, док., перех. і без додатка. 1. Розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці. Словник української мови в 11 томах
  11. складати — Склада́ти, -да́ю, -єш сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. ЗОЮР. І. 143. Так я свій крам у коробочку склав. АД. II. 35. Ганна сиділа, склавши руки. Левиц. І. 29. Словник української мови Грінченка