складати
склада́ти
і рідко іскладати, -аю, -аєш, недок. скласти і рідко іскласти, складу, складеш, док., перех. і без додатка.
1》 Розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці.
|| Збирати докупи що-небудь розкладене, розкидане і т. ін.
|| у що, як. Розміщувати що-небудь, надаючи йому певної форми.
|| Зібравши докупи, розміщувати у певному порядку, надавати чому-небудь якоїсь форми.
|| Згортаючи, згинаючи і зменшуючи цим об'єм чого-небудь, надавати йому нової форми.
|| у що, на що, рідко до чого. Поміщати, класти що-небудь усередину чогось або зверху на чомусь.
|| Надавати певного положення рукам, ногам, приймати яку-небудь позу.
|| у що, до чого. Надавати певного виразу обличчю.
Складати жертви (в жертву) — а) приносити як дар кому-небудь; б) робити що-небудь заради когось, поступатися власними інтересами.
2》 З'єднуючи окремі частини, одержувати щось ціле (про механізми, машини і т. ін.); монтувати.
|| Будувати що-небудь, збиваючи, скріплюючи окремі частини.
|| З'єднуючи літери, утворювати слова; читати.
|| Відбираючи і розташовуючи певним чином матеріал, створювати що-небудь ціле (про збірник, словник і т. ін.).
3》 Створювати літературний, музичний твір (вірш, пісню і т. ін.).
|| Писати, створювати що-небудь, підбираючи, об'єднуючи та розташовуючи певним чином матеріали, дані і т. ін. (про ділові папери, документи і т. ін.).
|| у сполуч. зі сл. мир, угода, контракт і т. ін. Домовлятися про що-небудь.
4》 Зберігаючи, відкладаючи, поступово збирати, робити запаси чого-небудь; нагромаджувати, накопичувати.
5》 Проходити перевірку знань, уміння що-небудь робити; здавати.
6》 друк. Набирати з друкарських літер який-небудь текст.
7》 мат. Додавати одне число до другого; виконувати дію додавання.
8》 Утворювати, становити що-небудь.
|| Бути складовою частиною; являти собою.
9》 З деякими іменниками утворює сполуки зі значенням дії, названої іменником. Складати вирок. Складати подяку.
Складати зізнання діал. — давати показання.
Складати уявлення — в думках відтворювати; уявляти.
Складати ціну кому, чому — оцінювати кого-, що-небудь об'єктивно, належним чином.
10》 перен. Перекладати на кого-небудь будь-які обов'язки, відповідальність тощо.
Значення в інших словниках
- складати — (в одне місце) укладати, пакувати, (докупи) згортати, (іспити) здавати. Словник синонімів Полюги
- складати — становити чи складати? Дієслово становити має багато значень, зокрема вживається в літературній мові в розумінні “бути складовою частиною чогось; являти собою щось”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- складати — склада́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- складати — (речі) збирати; (папір) згортати; (на що) класти; (до ніг) покладати; (жертву) приносити; (машини) монтувати; (склади) читати; (іспит) тримати, здавати; (твір) компонувати, писати; (словник) укладати; (копійку) збивати, НАГРОМАДЖУВАТИ... Словник синонімів Караванського
- складати — СКЛАДА́ТИ, рідко ІСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКЛА́СТИ, рідко ІСКЛА́СТИ, складу́, складе́ш, док., що і без дод. 1. Розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці. Словник української мови у 20 томах
- складати — склада́ти: ◊ скла́дати кондолє́нції → кондолєнція Лексикон львівський: поважно і на жарт
- складати — віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися. Фразеологічний словник української мови
- складати — ДОДАВА́ТИ (виконувати математичну дію додавання), СКЛАДА́ТИ, ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ розм.; ПРИРАХО́ВУВАТИ (рахуючи). — Док.: дода́ти, скла́сти, приба́вити, приплюсува́ти, прирахува́ти. Довго цокав (Павло Сидорович) на рахівниці. Словник синонімів української мови
- складати — Склада́ти, -да́ю, -да́єш; скла́даний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- складати — СКЛАДА́ТИ і рідко ІСКЛА́ДАТИ, а́ю, а́єш, недок., СКЛА́СТИ і рідко ІСКЛА́СТИ, складу́, складе́ш, док., перех. і без додатка. 1. Розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці. Словник української мови в 11 томах
- складати — Склада́ти, -да́ю, -єш сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. ЗОЮР. І. 143. Так я свій крам у коробочку склав. АД. II. 35. Ганна сиділа, склавши руки. Левиц. І. 29. Словник української мови Грінченка