тюрки

тюрки – турки – туркмени

Розрізняються значенням.

Тюрки – велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Похідне тюркський.

Турки – народ, що становить основне населення Туреччини. Похідне турецький.

Туркмени: нація, основне населення Туркменістану. Похідне туркменський.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюрки — ТЮРКИ – ТУРКИ – ТУРКМЕНИ Тюрки, -ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Пох. тюркський. Турки, -ів, мн. Літературне слововживання
  2. тюрки — ТЮ́РКИ, ків, мн. (одн. тюрк, а, ч.; тюрча́нка, и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). Словник української мови у 20 томах
  3. тюрки — -ків, мн. (одн. тюрк, -а, ч.; тюрчанка, -и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тюрки — Тю́рки, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тюрки — ТЮ́РКИ, ків, мн. (одн. тюрк, а, ч., тюрча́нка, и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). Словник української мови в 11 томах