хворобливий

Чи можуть в однакових контекстах виступати слова хворобливий і хворовитий?

Перше з них у прямому значенні найчастіше вживають, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком недуги. “Очі в нього набрали хворобливого блиску” (Дмитро Ткач), “Каленяки помітили хворобливий стан свого квартиранта” (Микола Тарнавський). У переносному значенні ця лексема передає зміст “той, що виходить за межі звичайного; неприродний, ненормальний”. Наприклад: “Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм, навіть з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував” (Андрій Головко). Якщо мовиться про душевний біль без аномалії в забарвленні, користуються словом болісний. “Враження від подій останнього тижня було дуже болісним” (з газети). Хворовитий (хоровитий) використовують у розмовній мові для характеристики постійної ознаки людини, схильної до хвороби, нездорової. “Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі – Зося. Людина хоровита, передчасно постаріла” (Мирослав Ірчан), “Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице...” (Михайло Стельмах). Переносно слово хворовитий (хоровитий) не вживається.

Отже, прикметники хворобливий і хворовитий можуть виступати в однакових контекстах лише в прямому значенні – “такий, що легко піддається недугам, часто хворіє”.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворобливий — (який легко може захворіти) хворовитий, хоробливий, слабовитий, болісний. Словник синонімів Полюги
  2. хворобливий — хворобли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. хворобливий — Хворовитий, хоровитий, слабовитий, ХИРЯВИЙ п! НЕДУЖИЙ, КВОЛИЙ, (- пристрасть) П. ненормальний, неприродний, патологічний Словник синонімів Караванського
  4. хворобливий — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
  5. хворобливий — [хворобливией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. хворобливий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається хворобам, часто хворіє; болісний,слабовитий. Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива, до роботи нездатна (І. Словник української мови у 20 томах
  7. хворобливий — -а, -е. 1》 Який легко піддається хворобам, часто хворіє. || Власт. хворому. || Викликаний, зумовлений хворобою; який свідчить про хворобу. 2》 перен. Який виходить за межі звичайного, нормального; ненормальний, неприродний. Хвороблива підозрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хворобливий — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (про суспільні явища, спосіб життя, характер людських взаємин і т. ін.), НЕЗДОРО́ВИЙ, ХВОРОБЛИ́ВИЙ підсил., ПОТВО́РНИЙ підсил., ПАТОЛОГІ́ЧНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  9. хворобливий — Хворобли́вий і хоробли́вий, -ва, -ве х(в)оробли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хворобливий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається хворобам, часто хворіє. Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива, до роботи нездатна (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах