1. Словник синонімів української мови

хворобливий

НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (про суспільні явища, спосіб життя, характер людських взаємин і т. ін.), НЕЗДОРО́ВИЙ, ХВОРОБЛИ́ВИЙ підсил., ПОТВО́РНИЙ підсил., ПАТОЛОГІ́ЧНИЙ підсил. (Орест:) Єсть і в наші часи блакитні троянди, але се ненормальні створіння хворої культури, продукт насильства над природою (Леся Українка); Іван Антонович, розлютившись, кричав, що, доки командує ротою, нікому не дозволить створювати в ній нездорові взаємини (О. Гончар); Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм, навіть з якимось хворобливим смакуванням (А. Головко); Чи є у нас, в нашій дійсності, негативні, іноді й потворні явища? Є (М. Рильський); Треба було тільки бачити, як він.. після отаких нервових патологічних сцен брав меншого брата за руку.., говорив: — Не плач, не плач.. (Г. Хоткевич).

ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. — Бабуся теж хотіла було їхати, та останнім часом щось вона хворобливою стала (Ю. Збанацький); Він — поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський); Петер вітає мене надто засмучений і вигляд у нього болісний (П. Колесник); Зануда не любив своєї окатої, замлілої та слабовитої Сані (І. Нечуй-Левицький); Сидить, одхилившись на подушки, Люцілла, тоненьке, дуже хоровите дівча-підліток (Леся Українка); Так часто кривиться безздоровний хлопець над своїм дужим товаришем, і треба тілько дужому повернутися, щоб слабосильний знову перевернувся на покірного (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворобливий — (який легко може захворіти) хворовитий, хоробливий, слабовитий, болісний. Словник синонімів Полюги
  2. хворобливий — Чи можуть в однакових контекстах виступати слова хворобливий і хворовитий? Перше з них у прямому значенні найчастіше вживають, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком недуги. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. хворобливий — хворобли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. хворобливий — Хворовитий, хоровитий, слабовитий, ХИРЯВИЙ п! НЕДУЖИЙ, КВОЛИЙ, (- пристрасть) П. ненормальний, неприродний, патологічний Словник синонімів Караванського
  5. хворобливий — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
  6. хворобливий — [хворобливией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  7. хворобливий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається хворобам, часто хворіє; болісний,слабовитий. Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива, до роботи нездатна (І. Словник української мови у 20 томах
  8. хворобливий — -а, -е. 1》 Який легко піддається хворобам, часто хворіє. || Власт. хворому. || Викликаний, зумовлений хворобою; який свідчить про хворобу. 2》 перен. Який виходить за межі звичайного, нормального; ненормальний, неприродний. Хвороблива підозрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хворобливий — Хворобли́вий і хоробли́вий, -ва, -ве х(в)оробли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хворобливий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається хворобам, часто хворіє. Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива, до роботи нездатна (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах