інший
Там, де йдеться про два аспекти чи предмети, є один і другий, а не один та інший. У конструкціях типу з одного боку і з іншого замість іншого слід ставити другого. В будь-якої річки два береги – один і другий, а не інший. Хоча може бути займенник інший (надаючи фразі характеру віддаленості) в такому контексті: “Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, – голісінько” (з живих уст).
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інший — Не цей, не той, інакший; ФР. другий <н. другим разом>; мн. ІНШІ, решта. Словник синонімів Караванського
- інший — [іншией і іиншией] м. (на) -шому/ш'ім, мн. -ш'і Орфоепічний словник української мови
- інший — -а, -е, займ. означ. 1》 Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий. || Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. || у знач. ім. інше, -шого... Великий тлумачний словник сучасної мови
- інший — і́нший займенник Орфографічний словник української мови
- інший — диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Фразеологічний словник української мови
- інший — І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Словник синонімів української мови
- інший — І́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інший — І́НШИЙ, а, е, займ. означ. 1. Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий. Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами (Шевч. Словник української мови в 11 томах