інший

І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Панас Мирний); І раптом Тарас отаке: "Машиністом, каже, хочу". Відтоді подивився на сина інакшими очима (С. Журахович); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої? (В. Сосюра); — Ну да-а-а! — плаксиво крикнула Хима. — Я не хочу, нехай хтось другий піде (В. Винниченко); І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (А. Кримський); (Кукса:) А, то ви все про теє? (Дранко:) Та вже ж не про онеє (М. Кропивницький); Сіла панночка зачісуватись, І така (Устина), і онака, і геть-пріч пішла (Марко Вовчок)

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Вона стояла в протилежному кутку й дивилася надміру поширеними очима на Андрія (І. Багряний); В дворі було самотньо, лише інколи перебігала з покоїв у супротивний менший домочок служниця, несучи що-небудь (Олена Пчілка); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (М. Коцюбинський); Вітер потроху перелягає.. і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Яновський); Мотря повела дівчат геть у противну сторону від того місця, де зостався Василь (Панас Мирний); Прокидалися з дзвінким гомоном птахи, забіліли хати на потойбічному схилі яру (П. Козланюк); Ось він перейшов ярок, вийшов на його супротилежну стіну і помаленьку посувався все далі й далі (І. Франко).

РЕ́ШТА (усі предмети, істоти, крім згаданих); І́НШІ, ОСТА́ННІ розм. Коли рушили, пропустив повз себе перші й другі сани і побіг рядом з останніми, тримаючись рукою за голоблю. Решта бійців бігли біля інших саней (А. Головко); З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших (О. Гончар); І ся гадка уже запалила, уже відогнала всі останні (Г. Хоткевич).

ЯКИ́Й-НЕ́БУДЬ займ. неознач. (один із кількох чи багатьох), КОТРИ́Й-НЕ́БУДЬ, ЯКИ́Й, ЖО́ДЕН, ЖО́ДНИЙ, І́НШИЙ, КОТРИ́Й, ТОЙ АБО (ЧИ) І́НШИЙ, ЯКИ́Й-ТАКИ́Й розм. Звертаюся до Вас з великим проханням прислати до того альманаху яке-небудь оповідання своє (М. Коцюбинський); — Всю зиму надворі босоніж перебігали (діти), а хоча б яке бухикнуло раз (М. Стельмах); Я відповіла йому в дуже гречному тоні, без жодних натяків на козу (Леся Українка); Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Панас Мирний); Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить (прислів'я); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка); Два хлопчики в мене.. пастушать у добрих людей, та й за то мають їду й одежину яку-таку (І. Франко). — Пор. будь-який.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інший — Там, де йдеться про два аспекти чи предмети, є один і другий, а не один та інший. У конструкціях типу з одного боку і з іншого замість іншого слід ставити другого. В будь-якої річки два береги – один і другий, а не інший. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. інший — Не цей, не той, інакший; ФР. другий <н. другим разом>; мн. ІНШІ, решта. Словник синонімів Караванського
  3. інший — [іншией і іиншией] м. (на) -шому/ш'ім, мн. -ш'і Орфоепічний словник української мови
  4. інший — -а, -е, займ. означ. 1》 Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий. || Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. || у знач. ім. інше, -шого... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інший — і́нший займенник Орфографічний словник української мови
  6. інший — диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Фразеологічний словник української мови
  7. інший — І́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. інший — І́НШИЙ, а, е, займ. означ. 1. Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий. Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами (Шевч. Словник української мови в 11 томах