інший
і́нший
-а, -е, займ. означ.
1》 Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не той, другий.
|| Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший.
|| у знач. ім. інше, -шого, с. Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було.
|| Протилежний зазначеному.
|| Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою.
|| у знач. ім. інший, -шого, ч.; інша, -шої, ж.; інші, -ших, мн. Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей, об'єднаних спільною ознакою.
В іншому разі — інакше.
Не хто інший, як ... — саме ця особа.
2》 перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта.
|| у знач. ім. інші, -ших, мн. Усі, крім названого (названих); решта (про людей).
|| у знач. ім. інше, -шого, с., перев. у сполуч. з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося).
Крім усього іншого у знач. вставн. сл. — слід ще додати, що ...
3》 Один із багатьох; деякий, який-небудь.
|| у знач. ім. інший, -шого, ч.; інша, -шої, ж. Один (одна) із багатьох; дехто.
|| під час переліку, іноді повторюючись. Дехто з перелічуваних; частина.
4》 у знач. присл. і присудк. сл. інше, рідко. Не так, як досі; інакше.
Іншим разом — а) не тепер, не цим разом; б) іноді, часом.
Значення в інших словниках
- інший — Там, де йдеться про два аспекти чи предмети, є один і другий, а не один та інший. У конструкціях типу з одного боку і з іншого замість іншого слід ставити другого. В будь-якої річки два береги – один і другий, а не інший. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- інший — Не цей, не той, інакший; ФР. другий <н. другим разом>; мн. ІНШІ, решта. Словник синонімів Караванського
- інший — [іншией і іиншией] м. (на) -шому/ш'ім, мн. -ш'і Орфоепічний словник української мови
- інший — і́нший займенник Орфографічний словник української мови
- інший — диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Фразеологічний словник української мови
- інший — І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Словник синонімів української мови
- інший — І́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інший — І́НШИЙ, а, е, займ. означ. 1. Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий. Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами (Шевч. Словник української мови в 11 томах