адресувати

АДРЕСУВАТИ – АДРЕСУВАТИСЯ

Адресувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. (кому, до кого, на що). Посилати (лист, телеграму тощо). Друзям на ближні і дальні кордони Я адресую листи (П.Дорошко); Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод (І.Муратов). 2. (до кого, кому) перен. Спрямовувати, направляти кудись або комусь. Вірш адресую до тебе (Ю.Яновський).

Адресуватися, недок. і док. розм. 1. (до кого). Звертатися до когось, чогось. Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П.Панч). 2. (кому) перен. Призначатися для когось, чогось. Всі слова його адресувалися головному інженерові (Ю.Шовкопляс).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адресувати — адресува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. адресувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. 2》 перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. адресувати — АДРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Надсилати (лист, телеграму і т. ін.) за певною адресою. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (П. Дорошко); // Писати адресу. Він .. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. адресувати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. адресувати — Адресува́ти, -су́ю, -су́єш; -су́й, -су́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. адресувати — АДРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Дор., Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. Словник української мови в 11 томах
  7. адресувати — Адресува́ти, -су́ю, -єш гл. Адресовать. Желех. Словник української мови Грінченка