1. Літературне слововживання

болючий

БОЛЮЧИЙ – БОЛІСНИЙ – БОЛЬОВИЙ

Болючий. 1. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю: болюча рана, болючий зуб, болючий удар. 2. перен. Який викликає важкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями; важкий: болюча правда, болюче питання, болюча справа, болюча думка.

Болісний. 1. Хворобливий: болісний хлопець, болісний вигляд. 2. перен. Те саме, що болючий 2: болісні думки, болісний сміх, болісний крик, болісна гримаса.

Больовий. Пов’язаний з болем: больове відчуття, больова реакція, больовий подразник, больовий синдром, больова чутливість; больовий прийом (у спорті).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болючий — болю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. болючий — (спогад) тяжкий, болісний; (- місце) вразливий, діткливий; (- питання) пекучий, невідкладний; (зуб) р. болющий; пор. ЗЛОБОДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. болючий — -а, -е. 1》 Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. 2》 перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Болюче місце. Болюче питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. болючий — БОЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. Він сам .. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (М. Словник української мови у 20 томах
  5. болючий — болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Фразеологічний словник української мови
  6. болючий — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. болючий — Болю́чий, -ча, -че; -лю́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. болючий — БОЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов’язаний з відчуттям болю. Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (Коцюб., II, 1955, 129). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  9. болючий — Болючий, -а, -е Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210. Словник української мови Грінченка