1. Фразеологічний словник української мови

болючий

болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко).

гра́ти на болю́чій струні́ чиїй, кого, рідше для кого, несхв. Завдавати комусь прикрості, неприємностей, нагадуючи про недолік, помилку тощо; дошкуляти. — Пані так милостиво довіряє всяким зайдам, що навіть не помічає: від кого тхне воском, а від кого тюрмою,— делікатно грає (Салоган) на болючій струні пана (М. Стельмах); Ігоря легко “купити”, граючи на такій болючій для кожного малюка струні, як питання хоробрості (І. Багмут).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болючий — болю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. болючий — БОЛЮЧИЙ – БОЛІСНИЙ – БОЛЬОВИЙ Болючий. 1. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю: болюча рана, болючий зуб, болючий удар. 2. перен. Який викликає важкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями; важкий: болюча правда, болюче питання, болюча справа... Літературне слововживання
  3. болючий — (спогад) тяжкий, болісний; (- місце) вразливий, діткливий; (- питання) пекучий, невідкладний; (зуб) р. болющий; пор. ЗЛОБОДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. болючий — -а, -е. 1》 Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. 2》 перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Болюче місце. Болюче питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. болючий — БОЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. Він сам .. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (М. Словник української мови у 20 томах
  6. болючий — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. болючий — Болю́чий, -ча, -че; -лю́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. болючий — БОЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов’язаний з відчуттям болю. Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (Коцюб., II, 1955, 129). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  9. болючий — Болючий, -а, -е Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210. Словник української мови Грінченка